Google доведеться виплатити кожному співробітнику $14 600 компенсації

Керівник з продуктів Google подав позов проти компанії за політику конфіденційності останньої, звинувачуючи її в порушенні каліфорнійських законів про працю.

У позові, поданому до Вищого суду штату, йдеться, що всередині Google працює ціла розгалужена програма стеження за власними співробітниками.

Існуючі правила на цей рахунок всередині інтернет-гіганта покликані в тому числі запобігти витоку інформації, яка в теорії може нашкодити компанії. Так, співробітникам заборонено обговорювати дії всередині Google, що мають сумнівну законність, навіть зі своїми юристами. Стимулюється практика доносів співробітників на тих, хто підозрюється у винесенні сміття з хати. Нібито існує програма “Стоп витокам”, яка закликає доносити про підозрілу поведінку колег: наприклад, якщо хтось задає детальні питання про проект або роботу іншого. Одне з правил навіть забороняє співробітникам писати розповіді про роботу на корпорацію (такі як роман-антиутопія “Сфера” Дейва Еггерса) без затвердження чернетки з боку Google.

Позивач, який фігурує в справі лише під умовним ім’ям Джон Доу, як повідомляється, раніше подав подібну скаргу в Національне управління з трудових відносин США. В позові згаданий не названий по імені співзасновник Google, який на нарадах любить погрожувати звільненнями всім, хто порушить правила корпорації.

Однак якщо Google буде визнана винною в порушенні робочого законодавства Каліфорнії, вона може бути оштрафована на $100 за кожним з 12 звинувачень, помножених на більш ніж 61 тисячу співробітників. Якщо ж буде доведено, що незаконні заборони існували більше одного дня, штраф подвоюється, і сума стягується за кожного співробітника і кожен день порушення аж до року. В результаті штраф в гіршому для Google випадку може скласти $3,8 млрд (кожному співробітнику доведеться виплатити приблизно $14 600).

Правда України

hosting

Голова Апеляційного суду Кіровоградської області Валерій Драний – шахрай!

Голова Апеляційного суду Кіровоградської області Валерій Драний згідно з декларацією не має ані дружини, ані житла, ані автомобіля.

Голова Апеляційного суду Кіровоградської області Валерій Драний згідно з декларацією не має ані дружини, ані житла, ані автомобіля. Однак розслідування Євгенії Слівко для програми «Наші гроші. Досудилися» виявило, що насправді суддя разом з екс-дружиною та дітьми мешкає в будинку площею 400 кв. м в престижному районі Кропивницького (Кіровоград), користується квартирою площею понад 100 кв м та автомобілем бізнес-класу Hyundai Azera. Голова суду підтвердив, що використовує це майно.

Будинок та квартиру Валерій Драний записав на дружину Ірину, з якою, за документами, перебуває у розлученні.

Автомобіль Hyundai Azera, на якому їздить голова суду, оформлений на Олексія Драного. Це рідний дядько Валерія Драного. Раніше Олекій Драний теж працював у суді, який нині очолює його племінник. Наприкінці 2013-го Олексій Драний пішов у відставку з посади простого судді. І незабаром на нього записали непросту автівку. Така іномарка на час купівлі коштувала близько $40 тис.

Навіть попри хитрощі з оформленням майна на родичів, суддя все одно мав показувати його в декларації, оскільки користується ним. «Якщо особа користується майном – на правах оренди або на будь-якому іншому праві – воно повинно зазначатися, тому це звісно порушення» – говорить Андрій Савін.

Заробіта плата голови суду Валерія Драного у 2015 р. склала 273 тис. грн. Він також отримував матеріальну допомогу – 13,4 тис грн.

Дружину та її дохід Валерій Драний в декларації не вказав, посилаючись на розлучення. Разом з тим, вже після розлучення у родини народилася друга дитина.

Розлучившись на папері 2013-го року, подружжя розпочало розподіл майна. У 2016-му цей процес завершився, і Валерій Драний оформив половину дому та квартири на себе. Тепер формально він отримав це майно від дружини внаслідок розлучення, а не придбав на суддівську зарплату.

Кваліфікаційне оцінювання, яке передбачає доведення законності походження статків, глова суду Валерій Драний ще не проходив.

Правда України

hosting

Прийшов кінець монополії путляндського ядерного палива в Україні

Українські атомні електростанції готові повністю перейти на паливо американо-японської компанії “Westinghouse”, — заявив міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик.

«4 з 13 партій ядерного палива надходить від Westinghouse, а це становить 30%. Атомна енергетика готова до переходу на Westinghouse повною мірою», — сказав він і уточнив, що в січні-жовтні 2016 року Україна купувала паливо у російської компанії «ТВЕЛ» на суму $288,217 млн, а у Westinghouse — на $100,591 млн.

Раніше «Енергоатом» повідомляли, що на Запорізькій АЕС встановлено кантувач NT-P3, який буде задіяний для роботи з новими контейнерами, в яких перевозиться свіже ядерне паливо компанії Westinghouse. Це обладнання поставлено Запорізькій АЕС в рамках робіт з модернізації системи перевантаження, зберігання і транспортування палива.

Правда України

hosting

Фонд держмайна переніс на наступний рік конкурси з продажу шести енергопостачальних компаній

Як і очікувалося, Фонд держмайна переніс на наступний рік конкурси з продажу шести енергопостачальних компаній – останніх, що залишилися у власності держави. Минулої осені Україна до продажу контрольних пакетів акцій «Запоріжжя-», «Харків-», «Миколаїв-», «Хмельницьк-» і «Черкасиобленерго», а також 50,99% акцій «Тернопільобленерго» виявилася неготовою.

Передусім держава не встигла підготувати можливості для ефективних продажів необхідне законодавче та регуляторне поле, не впровадила методику стимулюючого тарифоутворення для регіональних монополістів-енергопостачальників, не вирішила, що робити з мільярдними боргами енергоринку та як забезпечити 100-відсоткові розрахунки за електрику.

Втім, є надія, що вже в першій половині 2017 року ситуація для проведення аукціонів виявиться більш сприятливою.

У всякому разі, 23 листопада президент Петро Порошенко підписав закон про незалежний статус НКРЕКП, а в лютому-березні 2017 року Верховна Рада може прийняти у другому читанні законопроект про ринок електричної енергії України. Це ті два базові документи, які визначають майбутнє вітчизняного енергоринку та його регуляторного органу в особі Нацкомісії. Потенційні інвестори, таким чином, зможуть отримати хоч якесь уявлення про правила гри в енергетичній галузі.

Крім того, за словами голови НКРЕКП Дмитра Вовка, з 1 липня 2017-го обленерго зможуть перейти на нову методику стимулюючого тарифоутворення (RAB-регулювання, яке покликане спонукати енергопостачальників до економії коштів шляхом встановлення фіксованого тарифу на передачу струму на тривалий період.

Мова поки йде не про всі енергопостачальні компанії, а лише про ті з них, які встигнуть до цієї дати виконати належні умови. Зокрема, ліцензіат повинен провести оцінку регуляторної бази активів, повністю погасити або реструктуризувати борги перед ДП «Енергоринок», а також підтвердити здатність дотримуватися стандартів якості передачі електроенергії, включаючи нормативи кількості відключень. В умовах вітчизняної енергетичної галузі це не так вже й мало.

По-справжньому до переходу на RAB-регулювання сьогодні готові далеко не всі обленерго, а тільки та частина приватизованих компаній, яка готувалася до нової методики ще в 2013 році, але так і не змогла на неї перейти через мораторій екс-прем’єра Миколи Азарова на підвищення енерготарифів.

Що стосується державних «обленерго», які повинні бути продані на конкурсах в 2017 році, вони перейти на RAB-регулювання до 1 липня навряд чи встигнуть, якщо навіть конкурси відбудуться. Справа в тому, що переоцінка активів в енергопостачальній компанії – процес досить тривалий. Тільки на інвентаризацію устаткування, яке складається з 30-60 тисяч одиниць найменувань, необхідно півроку. В цілому ж переоцінка активів в обленерго займає близько півтора роки і вимагає відволікання зусиль безлічі інженерів і економістів. І це навіть у приватних енергокомпаніях, які в програмно-технічному сенсі набагато більш розвинені, ніж державні.

Саме з цієї причини в 2016 році ніхто у тих шести обленерго, які будуть виставлені на аукціони, приступати до переоцінки активів з метою переходу на стимулюючі тарифи і не намагався. Процес вирішили покласти на майбутніх приватних власників. Тим більше, що для самих потенційних покупців енергооб’єктів не настільки важливо, переведуть їхні компанії на стимулюючі тарифи роком раніше чи роком пізніше. Інвестора в першу чергу цікавлять стабільність і передбачуваність правил гри у галузі, а також можливість довгострокового бізнес-планування своєї діяльності.

Не така важлива для інвестора і сама ставка прибутковості на активи в рамках RAB-регулювання, яка зараз служить основним предметом суперечок у дискусіях про умови приватизації і яка безпосередньо вплине на рівень підвищення енерготарифів. Головне для учасників конкурсів – щоб цю ставку прибутковості не переглядали і не скасовували заднім числом, що в українських умовах цілком ймовірно. Причому чим вища ставка, тим вищий ризик її перегляду.

Втім, Дмитро Вовк твердо дотримується думки, що ставка прибутковості на базу переоцінених активів обленерго повинна відповідати середній ставці прибутковості на капітал в країні, і називає цифру 19%. Мова йде про єдину ставку прибутковості як на стару, так і на нову базу активів. Позиція глави Нацкомісії раніше була відображена у відповідному проекті постанови регулятора, опублікованому 29 червня. Цим документом НКРЕКП запропонувала збільшити ставку на нову і стару базу активів відповідно з 14,79% і 5%, затверджених ще в 2013 році, до єдиних 19,11%.

Пізніше, в ході парламентського круглого столу з енергоприватизації, що пройшов у жовтні, голова НКРЕКП заявив, що грошова виручка від продажу обленерго буде прямо залежати саме від розміру ставки прибутковості і може коливатися від 7 до 30 млрд гривень.

Втім, у більшості українських експертів подібні прогнози викликали лише посмішку з огляду на вищеописаний фактор непевності законів, правил і чиновницьких настроїв в Україні. Більше того, фахівці галузі, включаючи навіть представників самих обленерго, вважають ставку в 19,11% невиправдано завищеною і в цілому небажаною як для самих енергокомпаній, так і для їхніх споживачів.

Зокрема, Енергетична асоціація України (ЕАУ) у своєму листі від 7 липня на ім’я голови НКРЕКП назвала помилковою ідею підвищення регуляторної норми доходу на старі активи до рівня ставки на нові активи хоча б тому, що власники українських обленерго купували енергокомпанії за цінами набагато нижчими відновлювальної вартості активів. Це означає, що ідея регулятора є несправедливою, в першу чергу, по відношенню до споживача.

Також згідно з розрахунками Асоціації, застосування ставки 19,11% до старих активів замість 5% може призвести до збільшення річного тарифного доходу всіх обленерго на 20,6 млрд грн при прогнозної вартості переоцінених активів 120 млрд грн. Це потягне за собою в загальному підсумку зростання роздрібної ціни електрики для непобутових споживачів при переході до RAB-регулювання на 35%.

«Таке стрімке підвищення тарифів стане не лише предметом політичних спекуляцій, але і в цілому дискредитує ідею стимулюючого регулювання в суспільстві, що призупинить його впровадження», – йдеться в листі.

Крім того, енергопостачальні компанії, при ставці прибутковості 19,11% на старі активи, просто не зможуть у найближчі 2-3 роки освоїти отримані гроші у своїх інвестиційних програмах в силу обмежених можливостей підрядників і постачальників обладнання, відсутності відпрацьованих проектних рішень, а також з причини режимних і системних обмежень при проведенні реконструкцій в електромережах.

Схожу з ЕАУ думку висловив і представник однієї з консалтингових компаній, що працює в електроенергетичній галузі.

«Якщо виходити з класичної теорії RAB-регулювання, ставка прибутковості як на нові, так і старі активи обленерго дійсно повинна відповідати 19%, оскільки вона враховує всі ризики інвесторів. Однак спочатку RAB-регулювання готувалося для західних компаній, які були переінвестовані. В Україні ж одномоментне введення такої ставки для обленерго, які зараз перебувають на голодному пайку, призведе до стрибка роздрібних тарифів на 30-40% і до збільшення розміру інвестпрограм з нинішніх 2-3 млрд грн до, припустимо, 30 млрд грн. Ні енергокомпанії, ні національна економіка не готові до такого підвищення», – вважає джерело, на думку якого, ставка 5% прибутковості на старі активи на першому 3-літньому етапі стимулюючого тарифного регулювання цілком достатня.

Голова ЕАУ Василь Котко при цьому пропонує поетапне підвищення ставки на старі активи в різні регуляторні періоди з 5% до 7%, 9% і 10-11% з відповідним зниженням ставки на нові активи з 19% до 17%, 14% і 10-11%.

Позицію експертів підтримують і деякі народні депутати. «Таке враження, що у нас вибрали найжорсткіші ставки для споживача у світовій практиці», – каже голова підкомітету з електроенергетику парламентського комітету з ПЕК Лев Підлесецький.

До сказаного залишається додати слова Артура Огаджаняна, який 9 грудня на круглому столі з приватизації у парламенті заявив: «Ніхто з іноземних інвесторів не прийде на аукціони з шести обленерго – вони не бачать єдиних та незмінних правил гри». І якщо прогноз пана Огаджаняна збудеться, виникає риторичне питання: а для кого, власне, робиться ставка в 19,11%, яка не потрібна ні споживачеві, ні самим обленерго?

Правда України

hosting

В Україні дозволили відчужувати через суд майно у своїх родичів чи партнерів

Бізнесменам спростили правила викупу нерухомості у своїх партнерів. Її можна відчужувати в примусовому порядку через суд, внісши гроші на рахунок суду, який постановив Верховний суд при розгляді справи №6-1943цс16.

“Якщо компанії не дають можливості повноцінно розпоряджатися неподільним майном — таким як нерухомість, хоча вона і володіє більшою частиною квадратних метрів. То вона може відсудити у співвласника меншу частину приміщення. Потрібно провести його оцінку і подати відповідний позов до суду, внісши на його рахунок суму. Коли суддя винесе позитивне рішення, кошти відійдуть співвласнику, а ключовий господар отримає всі права і зможе повноцінно розпоряджається майном. І продавати, закладати за кредитом.

Рік тому схоже рішення було щодо фізосіб, де також дозволили примусово викуповувати житло (якщо це у людини не єдина нерухомість), а тепер схожу справу розглянули і щодо бізнесу”, — пояснив Ростислав Кравець.

Юристи запевняють, що в Україні безліч подібних спорів. Найчастіше особисте майно або бізнес ділять колишні подружжя.

“Фактично кожне розлучення супроводжується тим чи іншим розділом спільної квартири або іншого цінного майна, спільно нажитого в період шлюбу. На випадок неможливості розійтися полюбовно (продати квартиру і поділити гроші; залишити квартиру одному з подружжя, який грошима відшкодує другому його частку) закон передбачив, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене примусово за рішенням суду на підставі позову іншого співвласника при одночасному дотриманні декількох умов”, — зазначив нам адвокат Андрій Трембич.

Всього умов чотири:

– Частка є незначною і не може бути виділена в натурі;
– Річ є неподільною;
– Спільне володіння і користування майном є неможливим;
– Таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім’ї.

“Перша проблема всіх подібних справ у доведенні відсутності істотної шкоди для відповідача: ну як же немає шкоди, коли когось примусово позбавляють власності (як правило житла) — нехай і з відшкодуванням (ще невідомо – чи справедливим). І в цій справі ВСУ також не роз’яснює, за якими критеріями він прийшов до висновку про допустимість створення незручностей для відповідача”, — зауважив Трембич.

Друга проблема, за його словами, — визначення “незначності частки”. Справа в тому, що раніше суд неодноразово підкреслював, що при розділі спільної сумісної власності подружжя присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності допускається лише за його згодою та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

При відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може бути, лише якщо частка є незначною і не може бути виділена в натурі. І ось тут цікаво, що ВСУ легалізував кваліфікацію нижчестоящих судів частки одного співвласника (яка за замовчуванням при розлученні становить ½ або близько того) як незначну, хоча абсолютно очевидно, що половина квартири — ніяк не незначна частка.

“Це підводить нас до висновку, що практика іноді нехтує критерієм незначності частки, право власності на яку можна примусово припинити, і головний акцент у таких справах переміщається на “відсутність істотної шкоди” для відповідача. Тому якщо до вас заявлений позов (про припинення вашого права на частку у спільному приміщенні), основну силу заперечень варто сконцентрувати на доведенні суттєвості шкоди для вас від такого розміну частини об’єкта на гроші: відсутності іншого житла, крім спірної квартири (будинку), розміщення в ньому центру життєвих інтересів і побутових зв’язків тощо.

Якщо мова йде про комерційний об’єкт, вашу частку в якому намагається припинити партнер, аналогічно варто обґрунтовувати тісний зв’язок бізнесу з даним об’єктом, наявність стійких зв’язків вашого бізнесу з цим конкретним місцезнаходженням, його прихильність до відомої локації”, — порадив Трембич.

Юристи говорять і про інші складнощі, з якими стикаються співвласники майна.

“Відкритою залишається проблема терміна “співвласників”, використаного законодавцем у множині. Формально це означає, що для того щоб застосовувати вищезгадану статтю, потрібно щоб співвласників було не менше трьох. При існуючій судовій практиці допускається, коли позов про припинення права на частку у спільному майні, яке належить двом суб’єктам, заявляється одним співвласником до іншого. Не змінює цієї практики й коментована постанова ВСУ”, — підкреслив Олег Якимяк.

Правда України

hosting

Пацієнти, які були сліпі протягом десятиліть, тепер зможуть бачити

Система називається Argus II. Завдяки мініатюрній відеокамері і чіпу, який імплантують в задню частину ока, пацієнти, які були сліпі протягом десятиліть, можуть знову бачити.

Експерти випробували Argus II на десяти пацієнтах протягом останніх восьми років. Результат вважають успішним – 68-річний Кіт Хейман з Ланкашира, який жив у темряві протягом 25 років, став одним з перших пацієнтів. У серпні 2009 року його оснастили біонічним оком.

“Провівши майже половину свого життя в темряві, я тепер можу сказати, коли мої онуки біжать до мене і можу розгледіти мерехтливі вогні на ялинці. Я міг говорити з кимось, а коли той ішов, я не знав і продовжував говорити. Цього не відбувається, завдяки новій системі”, – говорить Хейман.

Argus II являє собою спеціальні окуляри. Там розміщена камера, яка знімає і передає відеозображення в електричні імпульси. Вони передаються бездротовим каналом на електроди, що знаходяться поверх пошкоджених клітин в задній частині сітківки ока. Ці імпульси стимулюють клітини сітківки, в результаті чого мозок розпізнає світло. Потім пацієнт навчається інтерпретувати ці візуальні візерунки.

Міністерство охорони здоров’я Англії буде фінансувати проект протягом пілотних 12 місяців. І на початку 2019 уряд вирішить, чи поширювати винахід.

Вартість такого ока – 150 тис. фунтів стерлінгів.

Правда України

hosting

У 2017 році буде зростання зарплат лікарів на третину, а педагогів – на 50%

Державний бюджет України на 2017 рік передбачає зростання зарплат лікарів на третину, а педагогів – на 50%.

Про це заявив прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час засідання уряду 21 грудня 2016 року.

За його словами, тепер зарплата лікарів залежно від їхньої категорії буде коливатися в межах 3960-8475 гривень.

Що стосується оплати праці педагогів, то вона виросте і завдяки підвищенню їх на два кроки в Єдиній тарифній сітці, а також зростанню окладу першого тарифного розряду з 1335 грн до 1600 гривень.

“Нам вдалося підняти середньомісячну зарплату на кожного вчителя від 1572 грн до 2140 гривень. Це плюс до тієї зарплати, яку українські вчителі отримували в 2016 році. І так, це від 3960 грн до 6841 гривень”, – підкреслив Гройсман.

Одним з найважливіших нововведень Держбюджету-2017 є значне підвищення соцстандартів. Так, якщо на 1 січня 2016 року мінімальна зарплата становила 1378 грн, то з 1 січня 2017 року вона зросла до 3200 гривень. Таким чином, річна різниця склала 232%. Крім того, очікується, що зростання реальних зарплат буде ще більше.

Правда України

hosting

За 2016 рік вартість оренди квартир піднялася лише на 10-15%

На ринок нерухомості в 2016 році, як і на ціни на довгострокову оренду квартир, в Україні вплинуло багато факторів. Це і суттєве зростання вартості комунальних послуг, і падіння рівня платоспроможності населення, і в цілому погіршення економічної ситуації в країні, говориться в результатах дослідження.

За 2016 рік вартість оренди квартир піднялася на 10-15%, відзначають фахівці.

“Девальвація гривні змушувала власників квартир робити кроки в бік індексації цін. Але, з іншого боку – економічна криза зменшила кількість платоспроможного населення країни (тепер арендатори частіше шукають квартири подалі від центру, на периферії, без євроремонту)”, – йдеться у підсумках дослідження.

Незначно під кінець року зменшилася і сама кількість квартир, які здають в довгострокову оренду. Це може бути пов’язано і з новорічними святами (в цей період господарі можуть здати квартиру на кілька днів (подобово), а заробити як за місяць).

Найдорожчим районом Києва залишається Печерський: оренда однокімнатної квартири в престижній зоні Києва обійдеться в середньому в 8630 грн, а трикімнатної, наприклад, в 25690 грн. При цьому, найдешевше можна зняти квартиру в Деснянському районі (4510 грн – найнижча медіанна ціна).

Середня ціна на оренду однокімнатної квартири в столиці становить 5 640 грн, при цьому, така ж квартира в Одесі обійдеться набагато дешевше – в районі 5000 грн на місяць.

Найдешевша оренда залишається в Запоріжжі, Житомирі та Чернігові і не перевищує в середньому 2200 грн. На тимчасово окупованих територіях ситуація не радісніша: У Донецьку і Луганську за оренду “однушки” просять 2000-2300 грн. Водночас, в Севастополі за аналог доведеться викласти приблизно 5900, відзначають фахівці.

Аналітики прогнозують стабілізацію вартості оренди квартир на ринку в першому кварталі нового року.

“Значного зниження цін на житло не варто очікувати – бо, якщо б це сталося, то безумовно в жовтні-листопаді 2016 року, коли почали приходити нові рахунки за опалення, електрику і т. д. Що стосується підвищення вартості за оренду – особливих передумов до цього теж немає. У будь-якому разі, ринок оренди, як і весь ринок нерухомості, гостро реагує на події, які відбуваються в країні. І якщо політична і економічна ситуації будуть продовжувати погіршуватися, ринок виразно відреагує спадом попиту на оренду”, – розмірковують експерти.

Правда України

hosting

Як путінська пропаганда користується українськими партіями та обходить закони

Як московська пропаганда користується українськими партіями та обходить закон про запобігання політичній корупції.

Нагадаємо, у жовтні 2015 року парламент підтримав закон, який передбачає фінансування політичних партій бюджетним коштом. Ми детально описували, як це працюватиме.

Крім отримання коштів з бюджету, політичні партії повинні ще й звітувати перед громадянами: подавати фінансові звіти про майно, доходи, видатки та фінансові зобов’язання до Національного агентства з питань запобігання корупції і оприлюднювати їх на власних офіційних сайтах.

Перші звіти 2016 року свідчать, що окремі політичні партії займаються відвертою профанацією. Звітування виконується не повною мірою, а деякими парламентськими силами відкрито саботується.

Політична партія представника донецького олігархічного клану та партнера “сім’ї Януковича” Олександра Клименка “Успішна країна” винайшла дієвий механізм не показувати своїх спонсорів.

Вона зареєструвала громадську організацію з однойменною назвою і таким же логотипом, як у партії, і тепер основні платежі проходить через неї. Більше того, у третьому кварталі 2016 року основним спонсором партії була та ж організація.

“Успішна країна” — це партія, лідер та почесний голова якої переховується у сусідній державі. Це одна з багатьох партій, яка зародилася внаслідок розпаду Партії регіонів і працює на дестабілізацію ситуації в Україні. Вливання коштів на її розвиток не зменшується, реклама виготовляється і партія повноцінно функціонує.

Клименко втік з країни під час Революції гідності в ранзі міністра доходів і зборів.

За даними Генпрокуратури, проти екс-міністра відкрите кримінальне провадження за частиною другою статті 164 Кримінального кодексу. Вона передбачає позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.

Також Клименко підозрюється у вчиненні інших кримінальних порушень, але досудове розслідування призупинене у зв’язку з переховуванням підозрюваного.
Партійні рахунки

На початку 2016 року рахунки партії були відкриті в Укрсоцбанку та банку “Юнісон”. Власником останнього є сам Клименко — почесний президент “Успішної країни”.

У травні 2016 року НБУ ввів в “Юнісонбанк” тимчасову адміністрацію та оголосив його неплатоспроможним, тож партія відкрила рахунок ще й в Укргазбанку.

Головний офіс партії на Жилянській, 110 площею 105 кв м партія орендує у ТОВ “Компанія “Ековторресурси”, кінцевим бенефіціаром якої є Андріас Караоліс з Кіпру, а засновником — компанія з Віргінських островів. Керівник фірми в Україні — Юлія Баришнікова. Вартість оренди — 22 тис грн щомісяця.

Компанія була пов’язана з підприємствами монополії олігарха Ріната Ахметова. У 2012-2014 роках її звинувачували в ухилянні від сплати податків на 7,2 млн. грн.

В кінці першого кварталу партія наймала три офіси — два у Києві та один у Житомирі, а в кінці червня були взяті в оренду ще три — у Дніпрі, Харкові та Покровську, Донецька область. Це свідчить про серйозність намірів партії і про те, що московські гроші Клименка безперешкодно заходять в Україну.

Цікаво, що за жоден офіс, крім офісу на Жилянській, партія не сплачує орендну плату і не вказує, що це преференція.

Фінансових внесків від юридичних осіб за перший та другий квартали не було, проте фізичні особи партії за перші шість місяців 2016 року поповнили партійний бюджет майже на 1,4 млн грн. Хто ці люди?

По-перше — Марина Дєдушева, голова партії і соратник Клименка. Вона була членом наглядової ради банку “Юнісон” та першим заступником начальника головного офісу Міністерства доходів і зборів.

По-друге — брати Євген та Олександр Качури. Коли Клименко очолював податкову службу, Євген був куратором АРК та Севастополя, а Олександр — першим заступником міністра охорони здоров’я при Раїсі Богатирьовій, а до того очолював цю сферу в Донецькій області.

Саме Олександр Качур 6 грудня 2013 року оголосив: чоловік, який помер на Майдані, мав відкриту форму туберкульозу, що може викликати небезпечну інфекцію. Ця заява була підставою для правоохоронців штурмувати Майдан.

По-третє — Олена Петряєва, колишній заступник голови Донецької облдержадміністрації та помічник народного депутата, члена фракції блоку Петра Порошенка “Солідарність” Олега Недави.

По-четверте — Сергій Лісняк, головний “завгосп” податкової часів почесного голови партії. Не виключено, що самі ці люди й обслуговували всі схеми колишнього керівника міністерства.

Однак найбільше коштів партії перерахував медик Андрій Голубєв — 1,2 млн грн. Він обирався в міську раду Донецька і був заступником голови міської організації Партії регіонів. Більше того, він та Олександр Качур зареєстрували в Ірпені громадську організацію “Всеукраїнське об’єднання “Успішна країна”.

Саме ця громадська організація у третьому кварталі стала основним спонсором партії і внесла на її рахунок 485 тис грн. Хто фінансує цю неприбуткову організацію, виявити не вдалося. Таким чином, зводиться нанівець вся ідея оновленого закону про політичні партії.

Аналітики зробили запит в органи фіскальної служби щодо отримання даних про діяльність цієї організації, але отримали відповідь, що ця інформація не підлягає оприлюдненню. Очевидно, що нові антикорупційні органи повинні перевірити походження коштів громадської організації.

Хоча партія не представлена в органах влади, принаймні офіційно, у пресі її присутність неабияка. Це пов’язано з тим, що Клименко володів холдингом “Вєсті”. У видатках партії є суми, 3,5 тис грн та 24 тис грн боргу, за розміщення реклами ТОВ “Нові медіа”, засновником якого є медіа-холдинг “Вєсті Україна лтд”.

Ще 43,7 тис грн партія перерахувала ТОВ “Ранді” за рекламу в газеті. Власник фірми — Денис Мозговой. Саме йому Клименко передав активи холдингу.

До слова, газета “Вєсті” не раз була в центрі скандалів. Її систематично звинувачують у підтримці сепаратизму в країні та викривленні фактів на користь Кремля. Щоденно власники роздають газети на суму близько 200 тис грн тільки у Києві. Яка мета таких дій — залишається тільки здогадуватися.

175 тис грн партія перерахувала ТОВ “Український газетний синдикат”, що в Броварах. Саме тут друкують безкоштовну газету “Вєсті”.

Наприкінці вересня також роздавали газету “Успішна країна”, де на першій сторінці було фото Клименка з дитиною та голубом.

“Успішна країна” начебто нічого не порушує, але, схоже, партійні функціонери активно шукали шпарини в законі і таки їх знайшли.

За формальними ознаками це середньостатистична українська партія. Якщо ж придивитися уважніше, то відразу помітно, що її керівництво — уродженці Донецької області, найближче оточення лідера партії та її спонсори — колишні працівники злочинної системи Януковича, а ідеологія партії направлена на розкол українського суспільства та синхронізована з московською пропагандою.

Багато політологів вважають, що Клименко хоче повернутися в українську політику. Насправді ж цей політичний проект — черговий інструмент в руках московських загарбників, а керівництво партії — кремлівські маріонетки.

Правда України

hosting

Все про реформу системи охорони здоров’я України, яка починається в 2017 році

Якщо є лікар, який доглядає вас або членів вашої родини, ви до нього звикли і він вас влаштовує – просто підпишіть з ним угоду, і організація, у якій він працює, буде отримувати кошти за вашу підтримку.

Якщо він вас не влаштовує – запитайте друзів та родичів, чи є в них лікар, якому вони довіряють.

Пам’ятайте, що краще обирати лікаря, який практикує поруч з вами: лікарі будуть видавати направлення, рецепти на ліки, які підпадають під програму реімбурсації (відшкодування вартості від держави) та будь-які медичні довідки.

Усі лікарі, що працюють за контрактом з Національною службою здоров’я України, будуть доступні в єдиній відкритій електронній базі, прив’язаній до мапи.

На який термін укладатиметься угода з сімейним лікарем?

Угода укладається безстроково і діє до моменту, поки ви не вирішите підписати угоду з іншим лікарем.

Чи буде прив’язано вибір лікаря до місця реєстрації громадянина?

Ні.

Чи може бути декілька угод, якщо пацієнт живе в різних місцях?

Лікар первинної ланки – це лікар, який підтримує пацієнта протягом тривалого періоду. Він повинен знати свого пацієнта. Тому такий лікар звичайно один. Звісно, є ситуації, коли лікар у відпустці або коли пацієнту в чужому місті потрібна допомога лікаря.

У таких випадках громадянин може звернутись до найближчого чергового центру первинної допомоги.

Чи можуть бути разові угоди з лікарем, якщо пацієнт до нього не приписаний?

Ці відносини не покриваються коштами в рамках договору Національної Служби Здоров’я України.

За що повинен буде платити пацієнт?

Уся допомога на рівні первинної ланки покривається страховими коштами НСЗУ та надається безоплатно так само, як екстрена допомога. Також концепція реформування системи охорони здоров’я, прийнята Кабміном, передбачає, що на подальших етапах реформи будь-які доплати, які можуть з’явитись в рамках солідарної системи медичного страхування, будуть однаковими для всіх громадян. Однак послуг первинної медичної допомоги це не стосується.

Що робити, якщо лікар вимагає кошти?

Дзвонити на гарячу лінію, яка буде працювати у Національної служби здоров’я, або звертатися до найближчого регіонального відділення. Вимагання коштів за послугу, яку оплачено НСЗУ – причина, з якої може буде розірвано контракт з лікарем на обслуговування всіх пацієнтів з можливою забороною подальшої праці в рамках системи НСЗУ.

Чи отримаю я допомогу, якщо не буду користуватись послугами сімейного лікаря?

Звичайно, ви отримаєте невідкладну допомогу за будь-яких умов. Але якщо ви вирішили звернутися до лікаря вторинної ланки (спеціаліста) без скерування від сімейного лікаря, це не буде покриватися страховкою, і вам доведеться оплачувати ці послуги з інших джерел.

Чи буде існувати якийсь рейтинг поліклінік, лікарень і власне лікарів?

Так. Сьогодні уже існують такі рейтинги, які допомагають пацієнтам обирати приватного лікаря. Кількість таких сервісів буде збільшуватися. Але головне – реальний контакт. Обирати потрібно того лікаря, якому довіряєш.

Як буде забезпечуватись контроль якості лікування?

Лікарі будуть діяти в рамках договорів з НСЗУ – і якість буде контролюватися також з боку цієї агенції.

Згідно із сучасними стандартами, лікарі повинні працювати за допомогою медичних протоколів лікування та діагностики. Тому і контролюватися повинно дотримання лікарем цих протоколів. Важливо, що контроль за роботою лікарів будуть здійснювати також люди з медичною освітою, які будуть співробітниками НСЗУ.

Другий спосіб контролю – сам пацієнт і його право вибору. Пацієнт завжди зможе поміняти лікаря, якщо послуги були неналежної якості.

Що входить до гарантованого пакету медичної допомоги?

Реформа починається в 2017 році з первинної ланки. Вона повністю покривається гарантованим пакетом медичних послуг, так само як і екстрена допомога. Вторинна ланка (послуги спеціалістів та лікарень) входить в реформу з 2018-го року.

Гарантований пакет медичних послуг та ліків на 2018 рік вже буде включати послуги і первинної, і вторинної ланки, а його структура буде розроблена протягом 2017 року.

Хто та як буде визначати список обов’язкових послуг в гарантованому пакеті медичної допомоги?

Цей список розробляє НСЗУ та затверджує уряд. Бюджет для забезпечення гарантованого пакету медичних послуг приймає Верховна Рада. На першому етапі реформи гарантований обсяг (стандарт) для первинної медичної допомоги розробить МОЗ.

Чи покриваються реанімаційні заходи страхуванням?

Реанімаційні заходи є частиною екстреної допомоги, а тому за будь-яких умов покриваються для пацієнта.

Як будуть покриті страховкою соціально незахищені родини та громадяни зі статусом інвалідності?

В концепції реформи передбачено, що будь-яка співоплата, яка може з’явитись в системі, єдина для всіх та незалежно від доходів. Але для соціально незахищених родин ці доплати можуть компенсуватися з інших джерел – національних чи регіональних програм.

Це стосується послуг на вторинній ланці, допомога на первинному рівні покрита повністю для всіх громадян.

Чи може приватний лікар вимагати додаткові кошти за послуги, які знаходяться в гарантованому пакеті, щоб різниця була покрита пацієнтом або його страховою компанією?

Ні. Якщо лікар працює по контракту з НСЗУ, то за послуги, які покриваються національним страхуванням, ніяких додаткових коштів він брати не може. Додаткові кошти можуть бути сплачені лише за послуги, які не входять до гарантованого пакету.

Яким чином будуть компенсуватися послуги приватних лікарів?

Приватні лікарі зможуть укласти договір з НСЗУ на надання медичних послуг населенню. Цей договір буде єдиним для всіх – незалежно від форми власності. Якщо приватний заклад або приватно практикуючий лікар приєднався до системи національного страхування, він працює за національними тарифами та дотримується загальних вимог.

Сімейні лікарі зазвичай працюють там, де живуть їх пацієнти. Десь може бути приватна клініка, яка бачить у себе ресурси обслуговувати більше пацієнтів. Чому не приєднатися до умов програми національного страхування?

Інфраструктура та ж сама, а дохід вище за рахунок страхових коштів від НСЗУ.

Що буде при відмові у наданні медичної допомоги, її несвоєчасності та неадекватності?

Доволі важко дати відповідь на таке загальне питання. Якщо говорити про загальний підхід – у системі будуть чіткі прописані несуперечливі правила, зафіксовані в договорах.

Звичайно, відмова у наданні медичної допомоги – це порушення базової лікарської етики, і може тягнути не лише розірвання договору, але й позбавлення ліцензії. Однак такі ситуації повинні бути розглянуті індивідуально.

Яка буде заробітна платня у лікарів?

Національна Служба Здоров’я в рамках прямих контрактів платить страхові ризик-тарифи, покриваючі підтримку пацієнтів на рівні первинної допомоги.

Це – дохід медичної практики. Звичайно, є й витрати – інфраструктура, у якій працює лікар та власне час лікаря, медсестер та адміністративного персоналу.

Заробітна платня у лікарів залежить від ефективності практики: організації роботи, витрат на інфраструктуру, енергоефективність. Навіть в умовах діючого фінансування, у лікаря, до якого йдуть пацієнти та який уміє ефективно організувати практику, може бути гідна платня, вища за середню зарплату.

Які будуть обмеження та регулювання щодо зарплатні лікарів?

Зарплатня лікарів в медичних бюджетних заклади регулюється тарифною сіткою так само, як зарплатні будь яких бюджетних закладів в країні.

При перетворенні бюджетного закладу в комунальне некомерційне підприємство питання зарплатні регулюється домовленостями всередині підприємства та чинним трудовим законодавством.

Лікар стає не бюджетником, а вільним працівником.

Хто буде отримувати гроші – лікар чи лікарня?

Гроші від НСЗУ може отримувати тільки суб’єкт господарювання – тобто медичний заклад у формі комунального некомерційного підприємства або, наприклад, приватна клініка в формі ТОВ.

Лікар-ФОП це також суб’єкт господарювання, він може підписати контракт з НСЗУ на стандартних умовах.

НСЗУ не наймає лікарів на роботу, вона підписує договори з медичними практиками.

В будь-якому випадку лікар не буде працювати сам – мінімальна практика буде включати медичних сестер.

Чи буде опубліковано систему тарифів, за якими Національна Служба Здоров’я України буде контрактувати медзаклади?

Звичайно, усі тарифи в системі будуть відкриті.

Чи не почнуть лікарі “гризтися” за пацієнтів, компрометувати один одного?

Останнім часом я багато часу проводжу в поїздках по регіонах і зустрічах з лікарями. Як не дивно, але я часто чую, що атмосфера в колективах при діючій системі фінансування, м’яко кажучи, не колегіальна. На мій погляд, це насамперед результат нездорової системи фінансових відносин усередині медичних закладів.

Ми ж створюємо максимально прозору систему – платимо за результат і даємо можливість на місцях обирати будь-які форми організації. Це означає, що лікарі будуть зосереджені на пацієнті, а не на компрометації одне одного.

Чи планується індивідуальне ліцензування медичних працівників з можливістю позбавлення ліцензії?

Так. Це стратегічна мета реформи, яка потребує істотних змін до законодавства. Позитивом є те, що проблема визнається і МОЗ, і профільним комітетом парламенту.

Отже, є надія на її вирішення.

Як буде побудована взаємодія первинки та вторинки?

Лікар первинної ланки – це провідник пацієнта в системі, яка покривається страховим фінансуванням від НСЗУ.

Пацієнт може прийти до лікаря вторинної ланки сам, але це не буде покриватися національним страхуванням. Звичайно, якщо пацієнту потрібні регулярні консультації лікаря вторинної ланки, то не потрібно буде кожного разу ходити до сімейного лікаря за скеруванням.

Але сімейний лікар – це людина, до якої збирається вся інформація про здоров’я пацієнта і який може бачити взаємозв’язки, які не побачать профільні лікарі.

Тому він – головний контакт громадянина та системи.

Вторинна ланка буде фінансуватись НСЗУ за іншим механізмом. Тобто, оплачуватись буде лікування конкретних випадків у пацієнтів. Розрахунок ціни послуги за методикою “діагностично-споріднених груп” – це наше завдання на 2017 рік.

Вторинна ланка переходить на нову схему фінансування з 2018 року.

Чи залишиться модель ЦПМСД?

Усі моделі організації будуть рівні в своїх правах на заключення договорів з НСЗУ.

ЦПМСД (центри первинної медико-санітарної допомоги) є ефективними для населення від 30 тисяч мешканців. Для менших громад постачальниками послуг можуть бути комунальні амбулаторії чи приватні лікарські практики.

Як буде фінансуватися адміністративний та обслуговуючий персонал?

На первинній ланці витрати на адміністративний та обслуговуючий персонал включені в тарифи від НСЗУ, які отримує медичний заклад чи лікар-ФОП. Розмір цих платежів – предмет домовленості усередині колективу.

Медичним практикам буде вигідно тримати в себе мінімально можливу кількість адмінперсоналу, але при якому якість обслуговування пацієнтів та робота практики не страждатиме.

Що буде з міськздороввідділами?

Громади володіють дуже великим обсягом медичної інфраструктури. Нею потрібно керувати. Існує також чимало регіональних програм з охорони здоров’я.

Зараз голова місцевого здороввіділу зайнятий тим, що змушує якось працювати давно поламану систему. Після зміни фінансування, заклади будуть господарювати автономно.

Але наймач голови місцевого здороввідділу – громада. Тому його завданням буде забезпечити, щоб ця інфраструктура була спланована максимально розумно, а місцеві програми працювали ефективно. І це дуже багато роботи.

А як будуть працювати відомчі лікарні, наприклад, Феофанія?

Поступово вони інтегруються до загальної системи і будуть працювати так само, як і всі інші заклади.

Що робити з проблемою, коли головні лікарі почнуть передавати інфраструктуру афілійованим людям?

Проблема “афілійованих людей” у тому, що вони зазвичай погано лікують. Поріг входу в систему для лікаря-ФОПа дуже низький, а коштів від контрактування НСЗУ буде вистачати на практику включно з орендою.

Тому головні лікарі з “симпатіями” дуже швидко залишаться без лікарів, без пацієнтів, а відтак без бюджету лікарні й без роботи. А громада отримає лікарню, у якій нема ані лікарів, ані пацієнтів, натомість є борг по комунальних сплатах.

Тому я б на місцевих громад ретельно слідкував, що відбувається з їх майном.

Яка зараз укомплектованість оснащення медзакладів у містах та селах? Як буде забезпечуватись оснащення закладів апаратурою?

Дуже сильно залежить від регіону. Але всім зрозуміло, що ця укомплектованість далека від ідеалу.

Апаратура закладів це питання насамперед власників цих закладів – місцевих громад. Нам до цієї ситуації ще треба дійти. Однак забезпечення базовим рівнем укомплектованості первинної ланки у 2017 році – цілком посильна задача для громад, особливо в умовах фінансової децентралізації.

Яку функцію хоче виконувати влада?

Роль Національної служби здоров’я України – оператор. Вона також контролює виконання договорів та проводить розрахунок тарифів на медичні послуги.

МОЗ – регулятор, встановлює стандарти та визначає політику в галузі.

Кабінет Міністрів затверджує гарантований пакет медичних послуг. Кабмін координує роботу НСЗУ через міністра охорони здоров’я.

Верховна Рада голосує за бюджет, частиною якого буде і гарантований пакет медичних послуг.

Чому обрано саме таку модель страхування?

У національному солідарному страхуванні кошти збираються через систему загального оподаткування, страховий пул є частиною бюджету країни, а виплати здійснює окремий оператор.

Зараз в України вже є два перших елемента, тому з практичної точки зору така система найпростіша до впровадження. За рекомендаціями міжнародних організацій така система найкраще підходить для країн, що розвиваються. Вона дозволяє покрити усіх громадян гарантованим рівнем медичного обслуговування, причому управління системою відносно нескладне.

Чому не запускається модель, що фінансується через окремий податок із заробітної платні?

В Україні дуже великий ринок тіньової праці. Якщо ми введемо новий податок на заробітну платню, то, по-перше, ми вдаримо по всій економіці, а по-друге, ті, хто працює легально, почнуть платити за лікування всіх.

Але непрямі податки – ПДВ та акцизи платять усі, хто живе в Україні. Кожного разу, коли ви їдете в автобусі, ви платите акциз на бензин. Будь-яка покупка в магазині – це сплата ПДВ.

Тому канал фінансування страхового пулу – це непрямі податки.

Чому НСЗУ назвали саме так?

Ми занадто довго дивились на медицину як на спосіб лікування хвороб.

Звичайно це важливо, але куди важливіше – залишатись здоровими. Крім того, у назві ми наголошуємо, що національне страхування – це служба, тобто сервіс для нас з вами.

Чи буде введено копеймент, щоб системою не зловживали?

Копеймент дійсно використовується в багатьох країнах. Концепція реформування системи фінансування охорони здоров’я України, ухвалена урядом, передбачає, що будь які співоплати з боку громадян будуть єдиними для всіх громадян, коли вони будуть запроваджені на подальших етапах реформи.

Чому реформу не можна зробити швидко, за рік?

Реформа будь-якої великої системи, на жаль, займає час. Навіть у “найшвидших” країнах вона займала від 5 до 7 років.

Україні відкладати реформу немає куди, тому реформа починається в 2017-му році й протягом трьох років буде в цілому завершена для всієї системи.

Первинна ланка простіше за організацією, тому ми встигаємо запустити фінансування первинної ланки вже у 2017 році.

Заклади вторинної ланки та вище мають на цей рік декілька завдань: навчитись автономно планувати штатний розпис, працювати в межах “глобального” бюджету, розрахувати вартість своїх послуг.

Є спільне з громадами завдання: автономізація закладів, планування госпітальних округів.

З 2018-го ці заклади теж перейдуть на нове фінансування за прямими договорами.

Де взяти професійних лікарів?

Навчити.

Ми не можемо набрати лікарів так як патрульних поліцейських. Тому медична реформа передбачає не тільки зміни в фінансуванні медичних закладів, а ще й зміни в системі навчання та підвищення кваліфікації лікарів.

Правда України

hosting