У Міноборони Росії назвали попередню причину вибухів на військовому складі

Причиною пожежі і вибухів на складі боєприпасів в Ачинському районі Красноярського краю Росії міг бути людський фактор, заявив заступник міністра оборони Росії Дмитро Булгаков.

Генерал, який прибув у Красноярський край із експертами, заявив, що арсенал буде розформований, а остаточну причину інциденту встановить слідство.

За останніми даними, внаслідок пожежі і вибухів на складі військової частини в селі Кам’янка постраждали 12 людей.

Пожежа на складі артилерійських боєприпасів почалася вдень 5 серпня. Особовий склад військової частини і кілька тисяч жителів довколишніх населених пунктів евакуювали.

У ніч на 6 серпня влада повідомила про припинення вибухів. Водночас, за словами військових, все ще зберігається загроза підриву окремих боєприпасів.

Держслужбовці в Туркменистані зможуть отримувати зарплату тільки після оплати комунальних послуг

Влада Туркменистану виявляє боржників і знаходить різні способи змусити населення оплачувати комунальні послуги. Зокрема, держслужбовці країни зможуть отримати зарплату тільки після того, як на роботі покажуть довідки про відсутність заборгованості з оплати за світло, газ і воду.

Як стало відомо кореспонденту туркменської служби Радіо Свобода, чиновникам-боржникам не видадуть зарплату за липень і серпень. Для отримання довідки про відсутність заборгованості йде щонайменше місяць.

В установах з електроенергії – величезні черги, які доходять до тисячі осіб. Тому, щоб отримати довідки, крім оплати наданої електроенергії, доводиться платити зверху хабар у 50 манатів, повідомляє сайт Радіо Азатлик.

Раніше керівництво деяких місцевих організацій пояснило свої дії вимогами прокуратури.

У квітні цього року держустанови Ашгабату, зокрема підприємство водоканалу, відмовилися виплатити зарплату співробітникам до внесення коштів за користування водою.

У громадському транспорті міста Туркменабада з’явилися оголошення з попередженням про вимкнення світла через заборгованість із квартплати. Раніше попередження про вимкнення електрики через заборгованість публікували в національній пресі.

У Дашогузькому регіоні Туркменистану у співробітників бюджетних організацій, в тому числі шкіл, вимагають попередньо оплатити комунальні послуги. Там спочатку вимагають принести квитанції про оплату електроенергії, води і газу, а потім здати гроші за користування комунальними послугами на кілька місяців вперед.

Росія: влада Москви погодила мітинг 10 серпня на проспекті Сахарова

Незареєстрована московською міською виборчою комісією кандидат від партії «Яблуко» Олена Русакова повідомила, що московська влада дозволила опозиційний мітинг на проспекті Сахарова в столиці Росії 10 серпня.

Про це Русакова повідомила 5 серпня за підсумками зустрічі з представниками влади Москви.

Мітинг, за її словами, розпочнеться о 14:00, його заявлена чисельність – до 100 тисяч людей. Учасники висловлять підтримку кандидатам від російської опозиції, не допущеним до виборів у Москві.

«Мітинг узгодили. Це об’єднана заявка – моя, а також Дениса Шендеровича і Ельвіри Віхаревої», – сказала Русакова. Ще один заявник мітингу на Сахарова, кандидат від команди Дмитра Гудкова Дмитро Клочков, за її словами, свою заявку відкликав.

У Москві з середини липня тривають протести, пов’язані з тим, що московський виборчком не допустив до виборів у міську думу більше ніж 20 незалежних кандидатів, які не пов’язані з партією влади, в тому числі Дмитра Гудкова, Іллю Яшина, співробітників Фонду боротьби з корупцією Любов Соболь, Івана Жданова, Костянтина Янкаускаса.

Виборча комісія посилається на графологічну експертизу підписів, яка нібито визнала багато з поданих кандидатами підписів фальшивими, й інші порушення. Кандидати пояснюють свій недопуск фальсифікаціями з боку московського виборчкому.

Після відмови в реєстрації політики провели кілька акцій протесту, а їхні прихильники 14, 20 і 27 липня і 3 серпня виходили на вулиці Москви. На всі ці акції московська влада дозволу не давала.

Протести 27 липня і 3 серпня поліція і Росгвардія жорстоко розігнали. У ці два дні були затримані понад 1300 і 1000 людей. Кілька сотень людей отримали арешти за адміністративними статтями, ще більше ніж сотня – штрафи за участь в несанкціонованому мітингу.

Московська влада заявляла, що була готова узгодити мітинг на проспекті Сахарова, коли заявку подавали представники Лібертаріанської партії. Але лідер партії Михайло Свєтов відмовився від цього місця, після чого його заарештували прямо на виході з мерії.

Ще трьох підозрюваних у справі про «заворушення» в Москві відправили в СІЗО

Пресненський суд столиці Росії Москви відправив на два місяці в СІЗО Владислава Барабанова, Данила Конона і Сергія Абанічева – сьомого, восьмого і дев’ятого підозрюваних у справі про «масові заворушення» в Москві. Так Слідчий комітет Росії характеризує неузгоджену акцію в центрі Москви 27 липня.

Суд розглядає питання про запобіжний захід для ще одного підозрюваного – Сергія Фоміна. Про затримання Фоміна стало відомо вранці 5 серпня – він став десятим за рахунком підозрюваним. Це волонтер штабу опозиціонерки Любові Соболь. Раніше він був свідком у цій справі. Поки що неясно, в чому конкретно його звинувачують.

Подробиці про обвинувачених наводить видання «Медіазона». Владиславу Барабанову 22 роки. Він житель Нижнього Новгорода, лівий активіст. За участь в акції 27 липня його заарештували на сім діб, а на виході зі спецприймальника затримали.

Сергію Абанічеву 25 років, він працює менеджером. Його звинувачують в тому, що він кинув банку в поліцейського. Адвокат Абанічева стверджує, що він викинув паперовий стаканчик, а на самій акції протесту опинився випадково.

22-річний Данило Конон – студент. Він збирав підписи для кандидата в Мосміськдуму Івана Жданова (директор Фонду боротьби з корупцією Олексія навального не був зареєстрований на виборах).

Всіх їх звинуватили в участі у заворушеннях. Провину вони не визнали.

Раніше у цій справі були відправлені в СІЗО шість осіб, деяких із них звинувачують, крім участі в заворушеннях, у застосуванні насильства до поліцейських.

Адвокати і правозахисники вважають, що події 27 липня в Москві були мирною, хай і неузгодженою, акцією протесту, а ніяк не масовими заворушеннями.

Дії влади Росії з затримання протестувальників і недопуску опозиційних кандидатів до виборів засудили на Заході.

У Росії – вибухи на військовому складі, оголошена евакуація

В Ачинському районі Красноярського краю Росії вибухають боєприпаси на військовому складі.

На відео, розміщених у мережі очевидцями, видно дим і вогонь від вибухів, чутні розриви боєприпасів.

Як повідомляє державне російське агентство ТАСС, в лікарню Ачинська вже доправили двох постраждалих з осколковими пораненнями, зокрема одну дитину. Ще двом постраждалим медичну допомогу надали на місці.

У єдиній чергово-диспетчерській службі (ЕДДС) Ачинського району повідомили, що влада ухвалила рішення евакуювати населення з Кам’янки. Інформоване джерело також повідомило російському «Інтерфаксу», що запланована евакуація не тільки з Кам’янки, але зі трьох населених пунктів, розташованих в радіусі 20 км від військової частини.

Про причини вибухів наразі не повідомляють.

 

Парламент Косова розпускають 22 серпня

Президія парламенту Косова винесла рішення про розпуск парламенту 22 серпня після чого глава держави буде в змозі призначити позачергові вибори. Косовські ЗМІ повідомляють, що вибори ймовірно відбудуться останньої неділі вересня або першої неділі жовтня. З розпуском парламенту погодилися всі фракції.

Премʼєр Косова Рамуш Харадінай 19 липня подав у відставку через виклик Спеціальної прокуратури в Гаазі, котра розпочала слідство проти нього за підозрою в скоєнні воєнних злочинів. Харадінай перед прокуратурою захищався мовчанням.

Після повернення до Косова він заявив, що не почуває себе винним. Харадінай виявив готовність продовжити виконувати премʼєрські зобовʼязання, але коаліційні партнери відкинули таку можливість.

Президент Косова Хашім Тачі закликав спікера парламенту Кадрі Веселі як представника парламентської більшості запропонувати нового голову уряду. Веселі відповів, що не буде нової більшості та шо необхідні вибори.

Розпуск парламенту призначений на 22 серпня на вимогу Євросоюзу, котрому потрібний час для формування місії, що буде спостерігати за перебігом виборчого процесу.

Косово проголосило незалежність від Сербії у 2008 році. Її визнає більшість країн Заходу, включно зі Сполученими Штатами. Не визнали незалежності, серед інших, Сербія, Росія та Україна.

На півдні Ірану розбився винищувач

Іранський винищувач розбився в південній провінції Бушер поблизу Перської затоки. Обидва пілоти вижили, повідомляють місцеві ЗМІ.

«Винищувач розбився через технічні проблеми на узбережжі Тангестану. Пілот і другий пілот перебувають у безпеці», – заявив 4 серпня губернатор Танестану Абдолхоссейн Рафійпур.

Тангестан – округ в іранській провінції Бушер.

Мета польоту 4 серпня і тип літака, який розбився, наразі невідомі.

Іран заявляє про захоплення іноземного танкера в Перській затоці

Іранський Корпус вартових ісламської революції заявляє про захоплення у Перській затоці іноземного танкера, який, за даними цієї державної воєнізованої організації, контрабандою перевозив нафту «в деякі арабські країни».

Як йдеться в повідомленні корпусу, поширеному 4 серпня іранськими державними ЗМІ, танкер перевозив 700 тисяч літрів палива і був затриманий 31 липня.

За повідомленням, танкер зараз перебуває поблизу провінції Бушер, а його екіпаж у складі семи осіб затримали. Про те, громадянами яких країн є члени екіпажу чи будь-яких інших подробиць про судно, не повідомляють.

П’ятий флот США, базований у Бахрейні, заявляє, що не має інформації на підтвердження інциденту, що стався після затримання Іраном танкера під прапором Панами минулого місяця.

Також у липні Тегеран захопив танкер під прапором Великої Британії в Ормузькій протоці, звинувативши його в порушенні міжнародного морського права.

Це сталося після того, як 4 липня британські морські піхотинці висадилися на іранський танкер біля берегів Гібралтару (британської заморської території) і заявили про його арешт через порушення санкцій.

Лондон засудив дії Ірану як «ворожий акт».

США, зі свого боку, запропонували сформувати міжнародну коаліцію з безпеки судноплавства в Перській затоці.